top of page
  • Фото автораМирослава Мирошник

Провина та відповідальність. Як розрізнити? Та що робити з токсичною провинною?



В нашій культурі провину і відповідальність плутають між собою, не розуміючи чим вони відрізняються. В цій статті я хочу приділити увагу не тільки тому, у чому різниця, а й що робити далі.


Різниця між провинною та відповідальністю

Мені подобається, як з приводу провини та відповідальності дуже просто і дуже ясно, сказав Марк Менсон у своїй книзі «Тонке мистецтво пофігізму».


…Бувають проблеми, у яких ми не винні, але несемо за них відповідальність.

Припустимо, одного ранку ви прокинулися і виявили новонароджене немовля біля порога своєї квартири.


Вашої провини в цьому немає: це не ви його народили та підкинули не ви.

А ось відповідальність є.


Потрібно терміново вирішувати, що робити.

І що б ви не обрали – залишити немовля собі, позбутися його, залишити на порозі або згодувати пітбулю, – ваш вибір принесе проблеми, і відповідальні за ці проблеми будете саме ви.


Ми часто відповідальні за ситуації, які не були нашою провиною.

Таке життя.


Ось як можна розмежувати ці поняття.


Вина має відношення до минулого, а відповідальність до сьогодення. Вина випливає з вже зробленого вибору, а відповідальність – з вибору, який ви робите зараз, щодня та кожної хвилини…


Давайте розглянемо побутовий приклад, що трапляється с кожним із нас.


Ви обираєте шлях, який не подобається вашим батькам, замість скульптора становитесь менеджером. Ви задоволені своїм вибором, ви бачите в цьому сенс. Але ваші батьки невдоволені, вони вам кажуть, щось на кшталт "ми разочаровані в тобі, ми так багато працювали, а ти.."


І ви відчуваєте провину, провину за те, що батьки невдоволені. Ви обрали свій шлях, це ваша відповідальність за ваше життя, але також є реакція від близьких.


Як з'являється почуття провини?


Почуття провини — це соціальний ричаг, який допомагає керувати поведінкою людини без видимого регулювання. Це необхідна жертва, щоб наше суспільство існувало в безпеці та стабільності. Це добре для суспільства, але погано для окремої людини.


Ви зробили дію - вона засмучує батьків - вам летить провина.


Безпрограшний варіант. Вам зле, ви хочете, щоб батьки вами пишалися, хто ж цього не хоче, і ви робите все, щоб поскоріше позбутися цього огидного відчуття.


Це не ви відчуваєте провину, а провина направлена в вас, це те, як відчуття з'являється в всередині нас. Це щось інородне. Щось, що вимушує нас робити те, що школить нам самим, але добре для інших. Тому що відчуття єдності це залог безпеки, так і живемо.


Як прожити провину, щоб можна було рухатись далі?


Спочатку розберемось, це дійсно провина чи маніпуляція?


Ми дійсно зробили, щось погане для інших, що зруйнує їх безпеку?

Це дійсно зруйнує нашу стабільність та безпеку?


Якщо ні і ні. То це маніпуляція, щоб привести вас дотями, щоб ви робили те, що вважають запотрібним інші. Це не про реальність, а про відносини.


Взагалі добре відрізняти реальність від потоку думок та почуттів, це стабілізує і дає нам можливість обирати рішення, що приводять нас туди куди нам треба.

Далі розбираємось с відносинами. Люди це стайні тварини, стая це найголовніше, тому треба мати неабияку мужність та мотивацію, щоб робити як треба нам, та витримувати тиск.


Тому перейдемо на рівень відносин, що завжди зв'язаний с почуттями.


Коли ви відчуваєте провину, що вона вам каже, с чим ви зіткнулися?

Зі страхом, що вас залишать одного, без підтримки, без любові та тепла - це такі глибині страхи с якими ми зустрічаємось.


Як с цим бути?


Спитати у тих, хто винить, що вони мають на увазі, що означає це їх розчарування? До чого все це призведене? Щоб ви могли бачати реалістичні наслідки, а не фантазувати найгірше.


Може це просто їх почуття і це не має значення до ваших відносин. То є вони невдоволені, але люблять вас та підтримують. Невдоволеність не означає нічого більше ніж прояв емоції в моменті.


А може дійсно вони розірвуть відносини з вами. Тоді треба задати собі питанням, чи є хтось в вашому житті, хто би міг підтримати вас в ці часи? Ми не рятуємо себе самі, і нам потрібні інші. Тому важливо, щоб в нашому житті були друзі.


І далі с цим жити. Так жити далі с тим, що відчуваєте провину, вона вас не вб'є! Це усього лиш відчуття. Й воно реально не може нічого зробити, якщо ви не будете приділяти цьому так багато уваги.

Comments


bottom of page